Найбільшим моїм відкриттям було те, що Божественний світ знаходиться саме там, де перебуваю я та кожен з нас

Я народилася на півдні Західного Сибіру в місті Омську, у державі, якої зараз не існує: у Радянському Союзі.

Усе моє життя складалося поза моїх бажань і прагнень. Наче саме по собі.

Я не прагнула до Бога. Однак у 15 років отримала спортивну травму й через багаторазові помилки лікарів стала вмирати. У мене був сепсис, загальне зараження крові. Вмирала я приблизно тиждень. І потім зовсім несподівано стала одужувати.

Коли я прийшла до пам'яті, я раптом чітко зрозуміла, що повернулася з іншого світу. І мені в тому світі було дуже добре. Набагато краще, ніж в навколишньому фізичному світі. Мною оволоділи дві ідеї: перша – я зрозуміла, що Бог є і Його необхідно знайти, і друга – що я повинна вчитися.

Однак у суспільстві, у якому я жила, стверджувалося, що Бога немає. Тому я ніде не могла знайти, де отримати знання про Бога.

Я закінчила з відзнакою технічний університет, працювала 13 років у конструкторському бюро над проектуванням космічної техніки.

Потім почалася перебудова, і перестали платити заробітну платню. Я вивчилася на бухгалтера й 10 років працювала головним бухгалтером у малому бізнесі.

У 1997 році я знайшла Вчення американської організації Саміт Лайтхауз. Відвідала кілька заходів цієї організації, які проводилися в Росії.

Багато хто із знайомих мені людей хотіли бути посланниками й приймати диктовки Владик. Я не хотіла цього. Але все частіше згадувала про те, що зрозуміла в 15 років: я повинна була знайти Бога.

У 2000 році в моєму житті з'явилася людина, яка запропонувала навчити мене медитувати. Я не хотіла медитувати.

Однак після багатьох наполегливих прохань з боку цієї людини я погодилася спробувати.

Буквально через кілька місяців я стала чути своє Вище Я. А потім я стала чути свого Вчителя на тонкому плані. Один Учитель змінював іншого: Кутхумі, Санат Кумара, Сурія, Майтрейя, Господь Шива ... Під час медитацій відбувалася грандіозна робота з моєю свідомістю та підсвідомістю. Мене навчали чути Владик. Я стала чути все краще та краще.

Три роки знадобилося Владикам, щоб розкрити мої чакри й налаштувати мою систему чакр.

У 2002 році протягом 4-х місяців я проходила великий тест. Якби мені запропонували пройти його ще раз, то я б не змогла. Я була повністю зруйнована. Часом не було сил навіть приготувати собі їжу.

Перед новим 2003 роком прийшов Господь Майтрейя, і в Його присутності я раптом відчула незвичайне смирення перед волею Бога. Я зрозуміла, що я лише маленька піщинка в руках Бога. Він безмежно любить мене. І я люблю Його. Настільки сильно, що готова підкоритися всьому, що Він скаже. І якщо Бог побажав би, щоб я померла, то я з радістю підкорилася б Його волі.

Коли протягом трьох медитацій поспіль мені вдалося досягти стану такого смирення, то тест закінчився.

Я продовжувала медитувати. Це були абсолютно дивовижні медитації. Одного разу я потрапила в абсолютно блаженний стан, коли всього досяг і нікуди більше йти. Стан повного спокою та повного щастя. Я не відчувала свого тіла. Єдине, чого мені хотілося, щоб цей стан не залишав мене ніколи. Але потім усе скінчилося.

Це було найбільше моє відкриття: Божественний світ знаходиться прямо там, де перебуваю я та кожен з нас. І нас відділяє від цього світу тільки наш рівень свідомості, наші вібрації.

Увесь Шлях до Бога лежить не зовні. Він лежить усередині мене самої.

У 2004 році під час медитації я дізналася, що мені дали Мантію Посланника Великого Білого Братства.

Велике Біле Братство – найменування спільноти Істот Світла, які досягли наступного ступеня еволюційного розвитку. Вони перебувають у найбільш тонких сферах Буття. Слово «Велике» означає високий ступінь духовних досягнень цих Істот. Слово «Біле» символізує бездоганно біле світіння аур цих Істот Світла. Слово «Братство» говорить про зовсім інші принципи взаємин між цими Істотами Світла. Вони постійно перебувають у стані Любові та єдності один з одним та із Творцем цього всесвіту.

Мантією Посланника Великого Білого Братства наділяються індивідууми, які пройшли спеціальну підготовку, ті, кому Братство довіряє представляти Його інтереси на фізичному плані. Мантія дозволяє за допомогою спеціальної методики з великим ступенем вірогідності приймати й передавати людству Послання Істот з Вищих Сфер Буття.

Я зробила запис про цю подію в щоденнику й на якийсь час забула про неї. Я подумала, що, коли у мене дійсно є Мантія Посланника Великого Білого Братства, то вона має проявити себе на фізичному плані.

У цей час я листувалася з жінкою із США. Вона приймала тоді диктовки Вознесених Владик і могла з ними спілкуватися. Якось у листуванні я повідомила їй, що у мене є мантія Посланника Великого Білого Братства.

У той час я працювала бухгалтером, і мені здавалося, що я живу одночасно у двох світах: під час медитацій – у Божественному світі, а решту часу я – звичайний бухгалтер.

31 серпня 2004 року мене звільнили з роботи під абсолютно сміховиним приводом: я пропустила букву в платіжному дорученні.

Мені було 46 років. Я встала на облік у службу зайнятості, але на роботу мене не брали через вік. Неможливо було знайти роботу, тому що я була «занадто стара».

3 березня 2005 року мені написала моя знайома з Америки й повідомила, що до неї приходив Владика Морія та сказав, що моя Мантія Посланника Великого Білого Братства стає активною і я повинна почати приймати Диктовки від Владик.

Я написала у відповідь, що я чую Владик, але ніколи не приймала диктовок від Них. Тоді вона написала мені ще раз і ще раз.

В Америці був ранок, у мене – пізня ніч. Я написала, що коли Владики прийдуть до мене давати диктовки, то вона буде першою людиною, хто про це дізнається. Я заснула.

Коли наступного дня я стала медитувати до мене прийшов Санат Кумара. Я побачила, як вся кімната наповнилася жовто-рожевим туманом, що світився. Санат Кумара сказав, що Він хоче дати через мене Послання.

Я відповіла, що рада б прийняти, але у мене грип і нежить.

Він сказав: «Посилаю промінь зцілення». Через хвилину у мене не було нежиті, і всі ознаки грипу зникли.

Я прийняла перше Послання від Владик. Це сталося 4 березня 2005 року.

Владики продовжували приходити щодня. І кожен день я приймала по одному Посланню. Владики були різні. Більше 50-ти істот Світла з різних світів.

Так пройшов місяць. Я продовжувала ходити в службу зайнятості, але роботи для мене не було.

Мої гроші закінчувалися, і я змушена була обмежити своє харчування. Я з'їдала кашу з півсклянки вівсяних пластівців уранці та з півсклянки гречаної або рисової крупи увечері.

А диктовки тривали щодня без перерви. Умовою Владик було, що я буду виставляти диктовки в той же день на свій сайт «Сіріус» https://sirius-ru.net.

Самостійно я не могла зрозуміти, як усе це відбувається та чи є яка-небудь цінність у тому, що я записую. Мене збентежило те, що моя знайома з Америки після перших п'яти прийнятих мною диктовок написала, що мені слід припинити приймати Диктовки, тому що я нібито приймаю їх із своєї підсвідомості.

Я стала звертатися до знайомих, вони посилали мене до своїх знайомих, ясновидців. Усі, до кого я зверталася, підтвердили, що Послання, які я приймаю, дійсно мають Божественне походження.

Диктовки тривали. Березень, квітень, травень і червень. На початку червня мені стало важко підтримувати робочий ритм. Я вставала вранці, і в мене була одна думка – потрібно прийняти Диктовку. Швидко наступав вечір, і у мене була одна думка: завтра потрібно приймати Диктовку.

Це було дуже важко. Чотири місяці напруженої роботи, коли було потрібно почути те, що не чути, побачити те, що не видно.

Але це був тільки перший цикл Послань, який Владики дали через мене.

Потім було 12 років такої ж напруженої роботи.

Я не могла більше жити в місті. Завдяки допомозі людей мені вдалося побудувати будинок неподалік від Омська.

 

 

У цьому будинку я приймала Послання до 2012 року.

19 квітня 2012 року підпалили дерев'яний паркан навколо мого будинку з чотирьох боків. Вогонь швидко перекинувся на сосни й берези. Висота полум'я становила більше 10 метрів. Це була стіна диму та вогню.

Зі мною було 5 осіб, які прибігли на допомогу. Ми змушені були сховатися від вогню всередині будинку, тому що зовні був сильний жар і дим.

Я піднялася на мансарду, щоб взяти речі. Однак я почула, як від вогню відлуплюється сайдинг під дахом. Під сайдингом був пінопласт. Усі ці матеріали дуже горючі, і дим при їхньому згоранні отруйний. І тут я зрозуміла, що ми всі згоримо. Це неминуче.

Я згадала, що потрібно просити про допомогу Бога. Я стала кричати: «Архангел Михайло! На допомогу! На допомогу! На допомогу!"

Після декількох закликів я зрозуміла, що сайдинг перестав відлуплюватися і шум вогню наче стих. Пізніше я побачила, як сосна, яка дотикалася гілками сайдингу на мансарді, раптово перестала горіти. Сліди від вогню дійшли до нижніх гілок, нижні гілки обгоріли, але сосна згасла сама. Її ніхто не гасив.

Те, що ми тоді врятувалися, було просто дивом.

За наполяганням Владик я змушена була виїхати з Росії. Я весь час переміщувалася в пошуках місця, де можна було працювати й приймати Послання.

Всього мною прийнято близько 500 Послань і написано понад 70 книг. Багато книг перекладені англійською, німецькою, болгарською, латиською, литовською, португальською, вірменською та деякими іншими мовами.

Мені б хотілося, щоб завдяки прийнятим мною Посланням люди зрозуміли, що Бог знаходиться прямо там, де знаходимося ми. І нас відділяє від Нього тільки рівень наших вібрацій.

Власне, ми всі і є Бог у втіленні. Через кожного з нас Бог проявляє Себе.

Тетяна Мікушина
Світло та Любов!